Мить і вічність. Тут і зараз або скрізь і завжди?

Ви напевно чули таку фразу: «треба жити тут і зараз, і тоді будеш щасливий». Пропоную на цю тему трохи поміркувати.

На шляху розвитку людини є як би дві паралельні доріжки: доріжка досягнень і доріжка його поглядів.

Дорога досягнень на цьому шляху людина незадоволений реально існуючою ситуацією і робить все, щоб її змінити. Він вчиться, щоб отримати гарну освіту, він ставить цілі, щоб заробити гроші, створити сім'ю, видати свою книгу, побудувати будинок... На цьому шляху завжди є якийсь опір простору.

Дорога поглядів – це життя як пізнання себе, це життя імпульсом. На цьому шляху людина живе в гармонії з простором, тобто пливе по річці. Відчув, що треба зробити якесь дію, тут же взяв і зробив. Захотів апельсин – пішов, купив і з'їв його... На цьому шляху людина будь-яку ситуацію, навіть найважчу, сприймає як навчальну, без оцінки погано або добре. Будь-яка ситуація несе в собі інформацію для розвитку душі. Саме йдучи по дорозі осягнення людина, зрештою, може прийти до стану життя «тут і зараз».

                 А теперь немного о самой дороге постижения. Представьте шар. Каждый человек занимает небольшую часть поверхности этого шара. Это социально-психологические миры, в которых живут люди. Это их некая поверхность "таковости". Один говорит «Я такой, такой и такой», а другой может быть абсолютно противоположным в своих взглядах на мир. Такой человек делит людей на своих и на чужих. К одним привязывается, а других терпеть не может.  Отсюда возникает вся система конфликтов и споров между людьми. Разные системы мировоззрений, разная иерархия ценностей и т.д. Так вот суть пути постижения – это устремиться от поверхности шара в центр шара. Т.е. стать ноликом, пустотой: я никто и ничто, нищета духа, не привязываться ни к чему (отвязаться от всего), жить в миге, здесь и сейчас – все эти фразы в своей глубине имеют один смысл, что Я просто Я и Я ЕСТЬ. Но на этом путь не заканчивается из центра шара нужно выйти и стать всем шаром: привязаться ко всему в одинаковой степени (равная любовь ко всему), быть всегда и везде, стать точкой, которая объемлет бесконечность (Кузанский).

osobennaya